Візантійська гілка
Сестер Служебниць Господа і Діви Марії з Матара
Чернечої Родини Воплоченого Слова
УГКЦ

Марійське рабство


Марійське рабство

"Четвертий обіт, який ми складаємо разом з обітами чистоти, убогості та послуху, полягає у цілковитому відданні Марії, щоб краще служити Ісусу Христу. Тому містить у собі подвійний аспект:

1. Материнське рабство любові:

Ця посвята Марії означає «материнське рабство любові», згідно з прекрасним тлумаченням Луї Марії Гріньон де Монфорта. Він називає таке рабство «рабством волі» чи «любові», оскільки свобідно та добровільно, спонукані лише любов’ю, ми жертвуємо Марії все наше добро і самих себе, а через неї – Ісусові Христові. Це означає ніщо інше, як відновити більш повно і свідомо обітниці, складені у Хрещенні, коли ми зодягнулися у Христа, а також обітниці богопосвяченого життя. Крім того, через це рабство любові стає очевидним материнське панування і провидіння, що має Марія над усіма речами, але особливо над душами вірних, як це висловлює св. Бонавентура: «Рабинею Марії-Цариці є всяка вірна душа, навіть вселенська Церква». А Іван-Павло ІІ твердить: «... віддання Марії, так як пропонує св. Луї Марія Гріньон де Монфорт, – це найкращий спосіб корисно та ефективно брати участь у цій реальності і здобувати з неї та поділяти з іншими невимовні багатства.... Бачу у цьому (у рабстві любові) щось на зразок парадоксів, котрими так рясніє Євангеліє, у яких слова «святе рабство» можуть означати, що ми не зуміли б глибше використати нашу свободу... Тому що свобода вимірюється мірою любові, на яку ми здатні».

Через це рабство любові не тільки даруємо Христові через Марію наше тіло, нашу душу і наші зовнішні матеріальні блага, а також наші добрі справи, минулі, теперішні і майбутні, з усіма їхніми заслугами, щоб Вона розпоряджалась усім за її бажанням, упевнені, що через Марію, Матір Воплоченого Слова, ми повинні йти до Нього, а Вона має формувати «великих святих».

2. Маріанізувати життя

Плодом посвяти Пресвятій Діві та її природним наслідком є маріанізація всього життя. Для цього необхідно, передусім, робити все через Марію, що вказує нам на спосіб, і таким є злиття намірів. Немає нічого, що Матір Божа приберігала б для себе, а у всьому нам мовить і навчає, як слуг у Кані Галилейській, «що лиш скаже вам – робіть» (Ів. 2, 5).

По-друге, все треба робити з Марією, у чому виявляється товариство і зразок, який повиннен скеровувати «усі наші наміри, дії і діла», бо Вона є найвеличнішим Божим творінням. Отже, тут нам вказується, що ми повинні наслідувати. Якщо Апостол говорив: «Будьте моїми послідовниками, як і Я – Христа» (1Кор. 11, 1), наскільки певніше можна стверджувати це про Діву, у якій велике вчинив Всемогутній, святе його ім’я! «Оскільки Церква у Пресвятій Діві вже дійшла до досконалості, завдяки чому вона є без плями і зморшки, вірні християни... підносять свої очі до Марії, що для цілої громади вибраних виблискує прикладом чеснот».

По-третє, необхідно діяти у Марії. Маємо на увазі, у близькому особистому єднанні з Нею, і у цьому проявляти постійність і єдність, що повинні бути між богопосвяченою особою і Богородицею. Той, хто любить, знаходиться у люблячому: такою є властивість палкої любові, що сама по собі прагне до взаємного проникнення, що разу глибшого і міцнішого. Таким чином наслідується Воплочене Слово, що забажав прийти у світ і перебувати у лоні Марії протягом дев’яти місяців, а також стає дієвим його послання і посмертний дар: «До учня мовить: «Ось матір твоя». І від тієї хвилі учень узяв її до себе» (Ів. 19, 27).

Насамкінець, потрібно робити все для Марії. Пресвята Діва, підпорядкована завжди Христові, згідно з вічним задумом Отця, повинна бути кінцевою метою, до якої скеровуються наші дії, об’єктом, який би притягав серце кожної богопосвяченої особи, стимулом розпочатої праці. Марія є «найближчою метою, таємничим центром та легким шляхом до Сина Божого».

Отже, кожна вірна раба Ісуса у Марії повинна закликати Її, вітати, думати про Неї, говорити про Неї, шанувати Її, прославляти Її, довірятись Їй, тішитися і страждати з Нею, працювати, молитися і відпочивати з Нею, та взагалі бажати жити завжди через Ісуса і через Марію, з Ісусом і з Марією, в Ісусі і в Марії, для Ісуса і для Марії."

                                                                                                                                                                                                                    Конституції СГДММ.

Розробка та підтримка MDesign Studio